СКРИПКА В КІНО

Ми знайшли близько півсотні фільмів про скрипку і про скрипалів. Всі вони різні за жанрами, сюжетом, колоритом і створювались протягом тривалого періоду – понад сто років. Певно, фільми про скрипку знімали, знімають і зніматимуть завжди. Просто сам цей інструмент – жива “містика”, для нього й не треба спеціально придумувати загадки чи легенди, тому що їх і так існує безліч. Навіть, факти про скрипку іноді звучать як легенди. Наприклад:

• Скрипка за формою й справді нагадує жіночу фігуру – маленька, тендітна, красива і вічно молода.
• Якщо інструменти дуже давні (коли їм по 100, 200, 300 або більше років), то зазвичай їх бережуть як музейні експонати, і в реальній практиці на них ніхто не грає. Але не так із скрипкою. Тому що, чим більше грати на хорошій скрипці (навіть якщо їй 300 років), тим кращим стає її звук.
• Скрипка – не просто інструмент, на якому грають. Ставлення до неї занадто особисте, занадто близьке, і скрипалі страшенно дратуються, якщо хтось зачіпає чи просто бере її в руки.
• Скрипка дуже точно відображає індивідуальність через штрихи, натиск, атаку і мільйон інших тонких невловимих нюансів. Тому немає двох скрипалів на світі, які грали б однаково, всі вони занадто різні.
• Скрипка більше, ніж будь який інший інструмент, здатна передавати шалену пристрасть і екстатичну чуттєвість своїм звуком. Вона, мабуть, найвіртуозніший та найбільш технічно гнучкий мелодичний інструмент зі всіх, існуючих на нашій планеті.
• Технологія виготовлення дорогих скрипок, секретні лаки і клеї, індивідуальний “хірургічний” підхід при виборі та обробці дерева – це ще один таємний/темний бік у історії безцінних і містичних інструментів.

І це тільки початок цікавих фактів, але повертаємося до кіно. Далі – про п’ять шикарних, найбільш цікавих та оригінальних фільмів, в яких скрипка грає ключову роль.

«Червона скрипка» («Le violon rouge»; режисер Франсуа Жирар; 1998)

Вона червона, тому що вкрита лаком із кров’ю мертвої дружини геніального майстра. І Ви побачите цей процес, відчуєте, як дух прекрасної жінки вселяється в скрипкові ефи, як пристрасть, любов, горе і безумство Нікколо Буссотті творять шедевр. Барокова Італія, класицистський Відень, романтичний Оксфорд, комуністичний Шанхай, сучасний Монреаль і випадкова дорога з циганами – це шлях скрипки. Щоразу змінюються обстановка, персонажі, час, ритм, колорит, історія, але скрипка – ні. Її рокова сила не зменшується, звук не тьмяніє.

У 2000 році фільм отримав «Оскар» за найкращу музику, написану композитором Джоном Корільяно спеціально для юного скрипаля Джошуа Белла. Оригінальний сценарій, гра часом, стрибки між епохами, сильна і незрозуміла енергетика (яка приносить однаково екстаз, славу і смерть), гіпнотична скрипкова музика й автентична атмосфера – все це у фільмі вражає і зачаровує.

«Паганіні: Скрипаль Диявола» («The Devil's Violinist»; режисер Бернард Роуз; 2013)

«Одержимість – риса музикантів. Все дитинство Ви репетирували гами, – благородна справа, але вона зробила Вас диваками» (Менталіст, 3 сезон, 22 серія). А якщо репетирувати занадто багато? Тоді буде Паганіні.

Одразу скажемо, що цей фільм – не біографія, а, швидше, фантазія на тему «Паганіні». Важлива тут не так сама історія, як пристрасть, азарт, жага, жадібність, одержимість, велич і жалюгідність генія. Девід Герретт – не актор, і це мінус. Але Девід Герретт – не просто справжній музикант, а крутий скрипаль. І це великий плюс. І тому дивитися його гру на скрипці буде не смішно, а вражаюче цікаво. Буває, що актор поняття не має, як це – відчувати інструмент у найменших вібраціях, жити звуком, забувати про все на світі й віддаватися музиці. Передати все це щиро може тільки музикант. Паганіні тут не “мілашка-обаяшка”. Він різкий, самозакоханий, навіть відразливий, але демонічно красивий, і в цьому поєднанні є щось особливо цікаве. До речі, диявол – Джаред Харріс (профессор Моріарті з «Шерлок: гра тіней») – свою роль зіграв так мерзотно й противно, як і повинно бути (чого вартує тільки одна його страшна фізіономія!).

«Закон протилежностей» («Canone inverso – Making Love»; режисер Ріккі Тоньяцці; 2000)

Щоб одразу знати, чого очікувати від цього фільму – це ніби «Ромео і Джульєтта». Тільки він – скрипаль, а вона – піаністка. Вони у Празі в ХХ столітті, де замість ворожнечі родин – друга світова війна. Вони надто молоді, надто наївні, надто красиві, надто закохані, надто вірні та віддані одне одному і музиці. Надто, щоб життя не намагалося зруйнувати цю ідилію. Актори – неймовірно щирі, гра – перфектна. Він (Ганс Метісон) вже до цієї стрічки зіграв безнадійного романтика-революціонера Маріо у фільмі «Знедолені». Вона (Мелані Т’єррі) була тією невловимою красунею, яка зачарувала піаніста легенду-1900 і всіх глядачів цього фільму також. Музика у «Законі протилежностей» не просто звучить, музика – це сам фільм, його внутрішні закони. Головна композиція – «Canone Inverso» Енніо Морріконе для двох скрипок. Канон у фільмі – це повтор вічної історії кохання, яка явно вторить Шекспіру. Канон (повтор однієї мелодії) – це гра на одній скрипці різними персонажами у різних ситуаціях. Інверсія – це драматургія, це сюжет, який починається у 1968 році, а потім розвертається на півстоліття, на початок, і знову по-новому приходить у кінець. Чуттєва, чиста, чесна, чудова, чарівна музична мелодрама.

«Разом» («He ni zai yi qi»; режисер Чень Кайге; 2002)

Фільм про талановитого хлопчика, про бідного, простого, щирого підлітка. Історія до успіху, який досягається генієм дитини та стараннями люблячого батька. Він витягує його з провінції, знаходить вчителя, завжди підтримує та вірить у свого єдиного сина. Історія дуже зворушлива і психологічна. Історія про стосунки, про відданість, про цілеспрямованість, про справедливість і несправедливість, про совість, закоханість, почуття. Тут лірика, драма, соціальні проблеми і психологізм сплетені єдиним швом та об’єднані скрипкою, музикою, мистецтвом. Атмосфера автентична і меланхолічна: брудні вулиці, убогі туалети, вульгарна розкіш і наскрізне заспокійливе любування музикою, яка повсякчас надихає. Юнг Тенг – головний герой, маленький китайський скрипаль, який самостійно і дуже пристойно справлявся з усіма складними пасажами та пристрасними кантиленами.

«Скрипка» («El Violin»; режисер Франциско Варгас; 2005)

Мексиканські фільми не дуже часто потрапляють у всілякі рейтингові переліки, але не в нашому випадку. Є декілька дивовижних факторів на користь саме цієї стрічки. По-перше, Дон Енджел Тавіра – це актор одного фільму: головна (!) роль у «El Violin» – його дебют і лебедина пісня у кіно. Вперше потрапивши в кадр у 80-річному віці, він на диво чудово тримався. Зберіг особливу природність і щирість, так, ніби це не фільм, а реальне життя. По-друге, скрипаль і не зовсім актор у нашому списку вже був, але скрипаля без пальців на правій руці – ні! Він грав, прив’язуючи смичок до руки шнурком. Звук – шершавий, техніка – обмежена, але психологічно – це прекрасно. Створюється якийсь особливий надрив, просякнутий болем, і справжність, яка створюється душею, а не руками.

Насамкінець також згадаємо, що, наприклад, в усіх кіно-варіантах і серіях Шерлока Холмса невід’ємно буде присутня скрипка. Вона ж часто стає придатною для кримінально-детективних сюжетів і найбільше – для чуттєвих мелодрам. Ми додаємо перелік кількох десятків фільмів, де Ви зможете знайти для себе щось цікаве, особливе та особисте.

Гарних та пристрасних Вам вражень!

1. Скрипковий майстер із Кремони / The Violin Maker of Cremona (1909)
2. Голос Скрипки / The Voice of the Violin (1909)
3. Fiddlers Three (1948)
4. Рапсодія / Rhapsody (1954)
5. Каток і скрипка (1960)
6. Аморальний / L'immorale (1967)
7. Лаутари (1971)
8. Полонез Огінського (1971)
9. Повернення скрипки (1972)
10. Високий блондин в чорному черевику / Le grand blond avec une chaussure noire (1972)
11. Автомобіль, скрипка і собака Клякса (1974)
12. Повернення високого блондина / Le retour du grand blond (1974)
13. Вчитель гри на скрипці / Il maestro di violino (1976)
14. Ніколо Паганіні (1982)
15. Людина в червоному черевику / The Man with One Red Shoe (1985)
16. Дует для соліста / Duet for One (1986)
17. Візит до Мінотавра (1987)
18. Паганіні / Paganini (1989)
19. Жах Паганіні / Paganini Horror (1989)
20. Гамбрінус (1990)
21. Крижане серце / Un coeur en hiver (1992)
22. Скрипка Ротшильда / Le violon de Rothschild (1996)
23. Концерт для двох скрипок (1975)
24. Музика серця / Music of the Heart (1999)
25. Санса / Sansa (2003)
26. Тато (2004)
27. Помаранчеві дні / Orenji deizu (2004)
28. Нодаме Кантабіле / Nodame kantâbire / Nodame Cantabile (2006)
29. Концерт / Le concert (2009)
30. Скрипач / The Violinist (2009)
31. Corrugated Violin (2010)
32. Fiddler in the Darkness (2010)
33. Midnight Violin (2011)
34. Skripka (2011)
35. Violin Dreams in Qatar (2011)
36. Скрипка / Violine (2012)
37. Скрипаль / The Violinist (2014)
38. Скрипка / Lal Skripka (2014)
39. The Devil's Violinist (2014)